Від шкільних воріт у Кретеї до 550 тисяч на вулицях: про що тепер протести у Франції?

21 вересня 2026 року учні, батьки й учителі зібралися біля воріт ліцею Сент-Екзюпері в Кретеї, передмісті Парижа, щоб вимагати більше грошей на освіту, повідомляє Amnesty International Франція.

Через двадцять шість днів, у суботу 17 жовтня, горіла мерія Ліможа. Префект Моріс Барат заявив, що «дика орда» навмисно підпалила будівлю, якій 143 роки, повідомляє France 24. У Сент-Етьєні 17-річний юнак втратив кисть руки — імовірно, від гранати, якою розганяють натовп.

Те, що починалося як суперечка про переповнені класи й брак учителів, злилося з гнівом через ціни на пальне та вартість життя — приблизно за пів року до президентських виборів у квітні–травні 2027-го, зазначає AFP. Головні цифри 17 жовтня — скільки людей вийшло, скількох затримали, скільки поранено — залежать від того, хто рахує, а деякі з них змінювалися кілька разів за добу. Тут зібрано, що кажуть джерела, де вони розходяться і які дати вже призначено. Стан на 18 жовтня 2026 року.

Як блокада однієї школи стала загальнонаціональним рухом?

Після Кретея учні інших шкіл Паризького регіону почали блокувати власні ліцеї, і за кілька днів рух дійшов до Лілля, Ліона, Марселя, Ніцци, Нанта, Ренна, Бордо й Тура, пише Amnesty. Al Jazeera датує початок менш точно — «серединою вересня».

Скарги були конкретні: незаповнені вчительські посади, переповнені класи, будівлі з обвалами стін, щурами й цвіллю, бракує шкільних медсестер і соціальних працівників. Amnesty наводить приклад класу, де було 39°C і один вентилятор на 37 учнів. Учителька з Марселя розповіла France 24, що в її класі 37 учнів і вона мусить посилати їх по стільці до сусідніх кабінетів.

Відповідь швидко стала жорсткішою. Лише в четвер 1 жовтня поліція й жандармерія затримали 1949 осіб, переважно учнів, а 305 правоохоронців дістали поранення — за даними МВС, які навела France 24. Того дня закрили понад 160 шкіл.

Тон змінили поранення підлітків. 5 жовтня в Лансі 15-річний хлопець утратив ліву кисть після вибуху світлошумової гранати біля ліцею; прокурор підтвердив поранення, а поліцейський наглядовий орган IGPN розпочав розслідування. У Турі 16-річний хлопець утратив зір на праве око — імовірно, від гумової кулі, за словами прокурора, повідомляє Amnesty. Президентка Amnesty Франція Анн Савінель-Баррас заявила, що організацію «тривожать поліцейські репресії проти учнівського руху».

Хто приєднався до учнів — і до чого тут пальне?

У вівторок 13 жовтня профспілки нарахували близько 480 тисяч учасників нового загальнонаціонального дня протесту; МВС — 161 500, зокрема 41 500 у Парижі, повідомляє France 24. Ґрета Тунберґ долучилася до маршу під Парижем: «У нас крадуть майбутнє».

Друга причина невдоволення наростала на заправках. 20 вересня дизель досяг рекордної середньої ціни по країні — 2,41 євро за літр, майже на 20% більше, ніж на початку 2026-го, повідомив Journal de l'Économie, пов'язавши подорожчання з конфліктом на Близькому Сході, що сповільнив рух танкерів через Ормузьку протоку. Міністр економіки Ролан Лескюр відкинув зниження податків на пальне чи заморожування цін, пославшись на стан державних фінансів, пише видання.

Заклик вийти 17 жовтня пролунав не від профспілки. Усе почалося з вірусного відео в TikTok, де молодий чоловік обурювався цінами на пальне, і організували акцію не лідери «жовтих жилетів» 2018 року, з'ясувала France 24. «Жоден "жовтий жилет" не стояв за (протестами 17 жовтня)», — сказав Жером Родрігес, одна з найвідоміших постатей руху. Кілька колишніх активістів «жовтих жилетів» пояснили, що відгукнулися на поліцейське насильство проти ліцеїстів.

Далі приєдналися інші. Екологічні групи та одна фермерська профспілка закликали своїх членів узяти участь, а CGT, найбільша профспілка Франції, заявила, що долучиться «скрізь, де будуть умови», зосереджуючись на власному дні страйку, повідомляє France 24. Онлайн-заклик запрошував учителів, учнів, працівників, пенсіонерів і фермерів на «жовто-молодіжні» демонстрації, пише AFP. Al Jazeera бачила в натовпі медсестер, правозахисних адвокатів, пожежників, батьків і вчителів.

Щодо масштабу згоди не було. Мапа на сайті організаторів містила понад тисячу подій (France 24); AFP нарахувала на одному сайті понад 600 демонстрацій; Al Jazeera писала про понад 1750 запланованих місць; джерело, близьке до міністра внутрішніх справ, оцінювало кількість акцій приблизно у 250 (France 24). Напередодні джерело в поліції очікувало майже 200 тисяч учасників по всій країні (AFP).

Скільки людей вийшло 17 жовтня?

Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс назвав цифру близько 550 тисяч по країні, зокрема 110 тисяч у Парижі, повідомляє France 24. CGT заявила про близько 800 тисяч — цю цифру наводить і Euronews. Незалежного підрахунку ми не знайшли; обидві цифри подано так, як їх оприлюднили автори.

За будь-яким підрахунком це більше, ніж 13 жовтня, а цифра самого міністерства майже втричі перевищила прогноз джерела в поліції. А потім марші змінили характер.

Що відбувалося на вулицях?

У Парижі площа Республіки з 14:00 була переповнена й напружена; протестувальники кидали в поліцію піротехнічні мортири, підпалили автомобіль і газетний кіоск, повідомляє Al Jazeera. Сутички дійшли до вулиці Камбасерес — приблизно за 400 метрів від Єлисейського палацу, за словами репортера Le Parisien, якого цитує France 24. Протестувальники увійшли до мерії 10-го округу, де близько 100 людей опинилися заблокованими на заході «Рожевого жовтня».

В інших містах зламали двері мерій Марселя й Лілля, підпалили туристичний офіс у Ліоні, пошкодили поліцейську територію в Бордо, а полум'я дісталося даху мерії Ліможа, повідомляє Euronews. Крамниці грабували в Парижі, Марселі, Ніцці, Бордо й Ліллі.

Президент федерації торгівлі Александр Бомпар сказав телеканалу LCI, що пошкоджено близько 1500 магазинів, багато з них пограбовано, а збитки сягають «кількох сотень мільйонів євро», пише France 24. Паризька поліція повідомила, що один демонстрант помер від «зупинки серця й дихання» під час протестів у столиці, не навівши подробиць.

Випадок у Сент-Етьєні знову загострив суперечку про поліцейську зброю. Світлошумові гранати під час учнівських протестів призупинили після поранення в Лансі; 16 жовтня Нуньєс заявив, що їх можна застосовувати в разі «надзвичайно серйозного міського насильства» (AFP). Після того як хлопець утратив кисть, прокурор доручив IGPN розслідування. Нуньєс сказав, що гранату, можливо, застосувала жандармерія, але він «не може цього підтвердити», повідомляє France 24.

Чому дані про затриманих і поранених не збігаються?

Бо їх оприлюднювали різні органи, з різницею в години і для різних територій. У порядку появи:

• Вечір 17 жовтня: Нуньєс — близько 400 затриманих, переважно дорослі (France 24; Al Jazeera — «щонайменше 400»).
• Пізно ввечері 17 жовтня: прем'єр-міністр Себастьян Лекорню — 1200 затриманих по країні та 150 поранених поліцейських.
• Ранок 18 жовтня: паризька поліція — 855 затриманих у столиці, «рекордна цифра», і 13 поранених поліцейських і жандармів та двоє пожежників у Парижі. Паризька прокуратура — 517 осіб під вартою (346 дорослих і 171 неповнолітній), дані попередні.
• Пізній ранок 18 жовтня: Нуньєс — понад 1800 затриманих по країні та понад 500 поранених поліцейських, жандармів і пожежників, теж попередньо (France 24).

Частину розбіжностей, імовірно, пояснює час, а частину — різниця між затриманням і перебуванням під вартою. Але жодне з прочитаних нами джерел ці цифри не узгоджує, і ми цього не робимо. Офіційних даних про поранених демонстрантів не оприлюднювали.

У попередні тижні було так само. 6 жовтня Лекорню повідомив парламентові про 215 поранених учнів, 85 працівників освіти та 715 поліцейських і жандармів, пише Public Sénat. На 13 жовтня France 24 наводила дані IGPN — понад 200 поранених ліцеїстів, 800 поліцейських і 147 працівників шкіл — і дані Міністерства юстиції: з початку руху під варту потрапили понад 6800 осіб, переважно неповнолітніх.

Як відповідає уряд?

Поступками щодо шкіл і жорсткістю на вулиці. Лекорню заявив, що 3024 вчителі на заміну, які не мали класів, вийдуть на роботу — насамперед у 114 найпроблемніших середніх школах; уряд призупинив застосування світлошумових гранат, пообіцяв поправки до бюджету на 2027 рік і план до кінця жовтня, повідомляє France 24. Також скасували заплановане підвищення деяких плат у вищій освіті й запустили онлайн-опитування учнів (Al Jazeera). Речниця студентської профспілки Сабрін Харбаш заявила, що акції триватимуть, «доки на столі не буде 10 мільярдів євро».

Міністри також указують на лівих. Лекорню звинуватив «Нескорену Францію» в розпалюванні протестів; Макрон сказав, що учнів «використовують» політичні сили; Нуньєс пояснив насильство 17 жовтня «цілком очевидним підбурюванням ультралівих». Мануель Бомпар із LFI закинув урядові, що той «занурюється в конспірологію» (France 24).

Після суботи Макрон написав, що «в нашій Республіці немає місця насильству», а ті, хто грабував і нападав на префектури й мерії, «будуть переслідувані й покарані». Лекорню засудив «насильство надзвичайної інтенсивності». Лідерка «зелених» Марін Тонделє закликала Нуньєса піти у відставку. Мер Парижа Емманюель Ґреґуар сказав, що «спустошено цілі вулиці», наголосивши водночас, що переважна більшість демонстрантів хотіла пройти спокійно (Al Jazeera; France 24).

Чого ми не знаємо

• Скільки людей насправді вийшло: розрив у 250 тисяч між МВС і CGT не має незалежного арбітра.
• Остаточних даних про затриманих і поранених, зокрема скільки поранено демонстрантів; усі наведені цифри на момент оприлюднення були попередніми.
• Скільки серед затриманих 17 жовтня учнів: Нуньєс сказав, що здебільшого дорослі, але розподілу не оприлюднено.
• Обставин смерті в Парижі та того, хто кинув гранату в Сент-Етьєні; останнє розслідує IGPN.
• Чи залишаться разом шкільний рух і протести через пальне та вартість життя. Активістка Софі Тіссьє сказала France 24, що не бачить між ними «справжньої згуртованості».

Що далі?

Кілька дат уже визначено. У неділю 18 жовтня Макрон мав зібрати міністрів о 17:30 і звернутися до нації о 20:00, а Лекорню скликав міжвідомчу кризову нараду о 19:00 щодо економіки, страхування й кримінального переслідування, повідомляє France 24. У вівторок голова Національних зборів Яель Брон-Піве має запропонувати парламентське розслідування насильства та дій поліції.

У школах починаються осінні канікули; учні кажуть, що після них відновлять протести. Обіцяні урядом заходи мають оголосити до кінця жовтня, а провідні профспілки призначили день страйку на 5 листопада (France 24).

Головне випробування найближчих тижнів — чи зможе уряд, який намагається ухвалити бюджет скорочень, виконати вимоги, що пролунали біля шкільних воріт у Кретеї, — учителі, будівлі, менші класи, — і чи буде цього досить тепер, коли до маршу приєдналися пальне й вартість життя.