Ви йдете краєм поля або вперше за багато місяців прибираєте власне подвір'я — і бачите його: іржавий металевий предмет, наполовину в траві. Або щось дрібне, схоже на іграшку, телефон, чиюсь загублену сумку.
Те, що ви зробите в наступну хвилину, важить більше, ніж те, що саме перед вами лежить. Правило ДСНС і HALO Trust вміщається в один видих: «Не наближайся! Не торкайся! Телефонуй 101!»
П'ять кроків — саме в такому порядку
- Зупиніться. Нічого не чіпайте, не панікуйте й запам'ятайте, де ви, — так радить ДСНС.
- Попередьте людей поруч і припиніть будь-яку роботу.
- Повертайтеся тим самим шляхом. Відійдіть самі й відведіть інших щонайменше на 100 метрів тим самим маршрутом, краще наявною стежкою, а якщо вас кілька — один за одним. У попередньому зверненні ДСНС оптимальною безпечною відстанню названо близько 500 метрів. Якщо вагаєтеся — відійдіть далі.
- Телефонуйте 101 або 102. Говоріть повільно, назвіть точну адресу й орієнтири.
- Запам'ятайте місце й, якщо можете, не підпускайте сторонніх до приїзду допомоги.
Чого робити не можна
- Не переміщуйте, не розбирайте, не нагрівайте предмет і не пробуйте його знешкодити.
- Не засипайте його землею й не поливайте рідиною.
- Не паліть і не клацайте запальничкою поруч, тримайте телефони й пульти подалі.
- Не дозволяйте людям збиратися довкола.
Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети можуть лише спеціально підготовлені фахівці, наголошує ДСНС.
Чому снаряд, який не вибухнув, — усе одно снаряд
Нерозірваний боєприпас, за визначенням UNMAS, — це зброя, що «не спрацювала як задумано, але лишається нестабільною й може вбити, якщо її торкнутися чи зрушити». МКЧХ попереджає, що такі боєприпаси можуть вибухнути будь-якої миті, а не спрацьовують приблизно від 1 до 40 відсотків боєприпасів — залежно від віку, умов зберігання, ґрунту й погоди.
Тож снаряд на полиці — не сувенір. Це пристрій, який просто ще не спрацював.
Як це може виглядати
МКЧХ відносить до вибухонебезпечних залишків війни артилерійські снаряди, мінометні міни, гранати, некеровані й керовані ракети та касетні боєприпаси, які не вибухнули або були покинуті невикористаними. Сюди можуть належати й саморобні вибухові пристрої. Міни — окрема група: вони спрацьовують, коли людина чи техніка наближається до них або торкається їх.
Дещо зовсім не схоже на зброю. ДСНС попереджає, що боєприпаси можуть бути замасковані під сумку, телефон чи іграшку. Її правило: нічого не піднімайте з вулиці.
Якщо ви повертаєтеся додому
Близько 23 відсотків території України потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами — такі дані ЮНІСЕФ навів у квітні 2025 року. Коли повертаєтеся до будинку, на подвір'я чи в поле:
- вважайте небезпечним кожен незнайомий предмет;
- вивчіть знаки й позначки небезпечних ділянок і не заходьте на них;
- пам'ятайте, що зима ховає небезпеку: МКЧХ попереджав, що під снігом і льодом зброю важче помітити, а збирання хмизу веде людей у лісисту місцевість.
Поговоріть із дітьми — особливо з хлопцями-підлітками
За даними ЮНІСЕФ, 80 відсотків підлітків уміють розпізнати конкретні ризики мін і вибухонебезпечних предметів, але понад половина тих, хто живе на забруднених територіях, усе одно можуть робити те, що наражає їх на небезпеку. Найбільше потерпають хлопці 14–17 років: вони досліджують ліси, водойми й покинуті позиції.
Знати правило замало — воно має стати звичкою. Пройдіть із дітьми ці п'ять кроків і навчіть того, чого вчить ДСНС: користуватися лише своїми речами й ніколи не піднімати знахідок.
Номери, які варто мати в телефоні
- 101 і 102 — їх називає ДСНС для повідомлення про вибухонебезпечні знахідки.
- 112 — лінія екстреної допомоги. МКЧХ також указує 101 для повідомлень про вибухову небезпеку.
Номери можуть змінюватися, тож час від часу звіряйтеся з офіційними сторінками.
Одне правило
Не наближайся. Не торкайся. Телефонуй 101. А потім іди тим самим шляхом, яким прийшов.
Ці правила — частина того, що фахівці називають навчанням ризикам вибухонебезпечних предметів: за визначенням Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування (GICHD), це діяльність, що «прагне зменшити ризик травмування від вибухонебезпечних предметів».
Джерела
- State Emergency Service of Ukraine: Explosive objects, how not to become a victim of a dangerous find (18 June 2023)
- State Emergency Service of Ukraine: Two people were blown up on a mine, safety rules (16 February 2024)
- State Emergency Service of Ukraine: Carefully disguised explosive devices (30 October 2023)
- Ukrainian regional state administration: mine safety rules reviewed with HALO Trust (24 August 2026)
- GICHD: Explosive ordnance risk education
- UNMAS: Issues
- ICRC: Five things to know about the deadly legacy of explosive remnants of war
- ICRC: Useful information for people affected by the international armed conflict between Russia and Ukraine
- ICRC: Under snow and ice, landmines and unexploded ordnance pose deadly danger to civilians (2 December 2022)
- UNICEF Ukraine: 80 per cent of adolescents can identify explosive ordnance risks (4 April 2025)
Джерело: https://armsma.org/uk/insights/explosive-ordnance-ukraine — © ARMSMA. Відтворено з дозволу ARMSMA.
ARMSMA не є професійним освітнім закладом. Матеріал надано лише для загального ознайомлення і не замінює професійного навчання, медичних консультацій чи офіційних інструкцій екстрених служб. ARMSMA не несе відповідальності за використання цього контенту.